Олександр Марюхніч: “Якщо прагнеш змін – почни з себе”   Ринок зерна України: від експорту сировини до готової продукції     Як захистити врожай ріпаку озимого? Поради спеціаліста   VELES AGRO – український бренд європейської якості підкорює «Битву Агротитанів»     VELES AGRO ТЕХНІКА, ЩО ЛАМАЄ СТЕРЕОТИПИСубсидування - найбільш поширений шлях підтримки державою агрострахування в світіІсторія агроуспіху: DuPont PioneerЗахистити зібраний врожай від гризунів допоможуть ефективні родентициди від Групи компаній UKRAVITАнна Бабіч: Аби вижити в умовах непередбачуваного ринку, агрокомпаніям варто зрозуміти "силу багатьох"Компанія МАЇС презентувала оновлену лінійку гібридів кукурудзи під час семінару на ЧеркащиніАграрію важливо раціонально використовувати пестициди та агрохімікати для збереження власного врожаюПерепади температури негативно вплинули на майбутню врожайність пізніх ярих культурЗворотній зв’язок із фермером: Група компаній UKRAVIT взяла активну участь у Днях поля по всій території УкраїниРинок м'яса в першому півріччі продемонстрував зростанняЯк обрати оптимальний протруйник?ТОП-7 фактів про сільське господарство ШвейцаріїКомпанія DuPont Pioneer Україна представила результати агрономічних дослідів кукурудзиСтрахування озимих культур від осінньої посухи – додаткова гарантія стабільностіІталія на смак: ТОП-6 найкращих фермерських ринківПравда про садівництво: як створити прибутковий бізнес?Без агрострахування неможливо отримати доступ до кредитування Як найкраще підготувати землю до весняної посівної Угорський досвід для українського АПК ДПЗКУ вже заготовила 2,5 млн тонн збіжжя з початку 2016/2017 МР Генетика як рушій прогресу Як обрати надійного страхового партнера 

Генетика як рушій прогресу

18 січня 2017
Переглядів:
97782
AN_88 (1).jpg

У пріоритеті селекційних компаній залишатимуться основні характеристики кукурудзи, такі як урожайність, продуктивність, стресостійкість.

НВФГ «Компанія «МАЇС» є флагманом вітчизняної селекції і насінництва кукурудзи, її гібриди конкурують на рівні з європейськими та американськими аналогами. Біля керма компанії стоять люди з великим досвідом наукової роботи, а тепер і бізнесу, тобто для українських виробників кукурудзи вони є гідними довіри експертами. Саме тому ми попросили Віктора Борисова, голову НВФГ «Компанія «МАЇС», відповісти на кілька запитань щодо ринку гібридів кукурудзи в Україні.

- Вікторе Миколайовичу, як показали себе посіви кукурудзи селекції «МАЇС» цього року?

- Поки що ми в процесі опрацювання даних екологічних випробувань та демополів, однак деякі висновки вже можна зробити. Приємно, що цього року ми маємо помітно сильніший вигляд. Хоча конкуренція в нашому сегменті зросла, тобто збільшилася кількість представлених компаній та їхніх продуктів, та нам вдалося не загубитися серед цього розмаїття.

Цього року наші гібриди показали більше плюсів, ніж мінусів, якщо порівнювати з попередніми періодами. Зокрема, більше половини гібридів нашої селекції на демонстраційних полігонах перетнули рубіж урожайності 10 т/га.  Крім того, покращилася ситуація з віддачею вологи: збільшилася кількість демополів, зерно з яких було зібране майже сухим. У цілому, більша кількість наших гібридів на демополях вийшла на середній рівень урожайності.

-Чи заповнений ринок насіння кукурудзи під сівбу наступного року?

-Думаю, наступного року кукурудза залишиться на своїх позиціях. Відповідно, насіння буде достатньо. Конкуренція між постачальниками йтиме за рівнем генетики,  оперуючи даними по врожайності гібридів, оскільки фермери прагнуть високої віддачі від поля. Високий інтерес буде до насіння з тими господарськими характеристиками, що напряму пов’язані з отриманням не просто хорошого врожаю, а кращого фінансового результату. Мова про гібриди, що невибагливі в догляді, потребують менше витрат на досушування й доробку зерна тощо. Виробники вже не питають дешевого насіння, а шукають якісну генетику.

- Останні кілька років зростання врожайності кукурудзи по Україні не відбувається, хоча раніше динаміка була помітною. Чому так?

- Думаю, питання в тому, що сільгоспвиробникам складно повною мірою забезпечити всі умови, потрібні гібридам для максимального розкриття свого потенціалу. Потенціал є, але виробникам все ще бракує ресурсів. Коли їх буде достатньо, ми побачимо іншу картину.

У цілому, я б радив аналізувати тривалі проміжки часу. Наприклад, в останні 30 років урожайність кукурудзи у світі за рахунок поліпшення генетики збільшувалася в середньому на 1 ц за рік. На певних етапах крива зростання могла бути не надто стрімкою, у межах 0,3–0,5 ц/рік, тоді як траплялися й інтенсивні періоди, але середнє значення лишалося незмінним. Цей тренд буде зберігатися.

- Що можна сказати з приводу зміщення кукурудзяного пояса в Україні на захід і північ?

- Кукурудзяний пояс і справді змінив свої обриси. У регіонах, де раніше цієї культури майже не було, зокрема на Поліссі, тепер активно освоюють її агротехніку. Подібні зміни відбуваються не тільки в Україні. Скажімо, в Білорусі ще десять років тому виробляли до 100 тис. тонн кукурудзи, а тепер обсяги виробництва обчислюються мільйонами тонн.
Не можна сказати, що просування кукурудзи на північ відбувається лише за рахунок кліматичних факторів. Селекція й генетика також змінюються. Ці два фактори – зміни клімату й створення нових гібридів із коротшим терміном вегетації – посилюють дію один одного. Результат ми бачимо. Причому, фактор зміни генетики в цьому процесі відіграє навіть більшу роль. Якщо зміни клімату почали обговорюватися 10–15 років тому, то розширення зони вирощування кукурудзи за рахунок генетики було завданням ще радянських наукових установ.

- Водночас, проблемою є те, що відмовлятися від вирощування кукурудзи став Південь країни.

На Півдні проблема із забезпеченням рослин вологою. Буде волога – буде врожай. Ми не повинні розраховувати тільки на те, що дасть природа. Ми маємо регулювати ті фактори, на які можемо впливати. Раніше вважалося, що регулювати можна все, крім сонячної активності. Однак тепер і це обмеження зняли. Скажімо, в Індії в лютому-березні ми висіваємо кукурудзу в селекційному розсаднику, де штучно зменшується інтенсивність сонячної радіації за рахунок затінення спеціальною захисною  сіткою.

-Недавно фермер з Черкащини сказав мені, що сіє кукурудзу із ФАО 350–400. Йому цікавіше отримати більший урожай і більше витратити на сушіння, ніж сіяти ранньостиглі сорти меншої врожайності. Як ви прокоментуєте таку ситуацію?

У гібридів кукурудзи є дві важливі характеристики. Перша – це період вегетації, тобто час від появи сходів до настання фізіологічної зрілості рослини. Цей показник називають ФАО. Друга – швидкість висихання зерна після дозрівання. Так от, ФАО і швидкість висихання зерна не завжди пов’язані між собою. Традиційно кращими в плані скидання вологи вважалися ранні гібриди з низьким ФАО. Однак нині в нас є гібриди із ФАО 400, в яких на полі зерно має вологість 14%, тоді як двадцять років тому в нашому арсеналі не було навіть ранніх гібридів, які могли б за природних умов скидати вологість нижче 16%. Це відбувається завдяки генетичному вдосконаленню рослин, а не впливу кліматичних факторів.

На мою думку, показник віддачі вологи є ключовою характеристикою для гібридів, тож і селекційний процес має спрямовуватися на поліпшення цього показника.

- Осінь цього року видалася нетиповою: перший її місяць був як ніколи сухим, а потім, у  жовтні-листопаді, пішли дощі. Як поводяться сучасні гібриди за таких умов? Чи не відбувається за дощових умов зворотного набору вологи вже сухим зерном?

- Гібриди поводяться по-різному, причому на їхню поведінку передусім впливають генетичні характеристики. Ми спостерігали гібриди, які за настання дощів не лише припиняли скидати зайву вологу, а й набирали додаткову, тобто з 14–15% поверталися на вологість 20% і вже не могли її позбутися. Натомість деякі гібриди проявили себе якнайкраще, коли навіть за інтенсивних дощів їхня вологість стабілізувалася на позначці 15–16%. Ця проблематика поки ніде не обговорюється, спеціалісти збирають дані, але донедавна на такі моменти майже не звертали уваги. Та й погодні умови, що дають змогу фіксувати зворотний набір вологи зерном, трапляються нечасто.

Наша компанія останні кілька років проводить моніторинг своїх гібридів, щоб визначити серед них ті, які погано реагують на дощову погоду під час збирання. Про остаточні висновки говорити зарано. Але вже зараз зрозуміло, що схильні до набору вологи ті гібриди, які мають у фазі стиглості функціональне зелене стебло. Поки стебло лишається зеленим, наливання зерна повністю не припиняється, тому воно продовжує із ґрунту отримувати вологу. Це не загальна тенденція, а особливість деяких гібридів, переважно пізнього терміну дозрівання.

- На вашу думку, в яких напрямах, за якими ознаками в найближчі роки відбуватиметься селекція кукурудзи?

- У пріоритеті залишатимуться основні характеристики, такі як урожайність, продуктивність, стресостійкість.
Дуже важливим є показник сирого протеїну в зерні для отримання якісного корму. Скажімо, у Білорусі під час реєстрації гібридів кукурудзи на вміст сирого протеїну звертають особливу увагу. Адже в них розвинене тваринництво, а високопротеїнове зерно дає змогу отримувати кращі, ефективніші комбікорми. Особливо у високому протеїні зерна зацікавлені ті виробники, які самі ж його переробляють на комбікорми або інші продукти.

Ще одна важлива характеристика – уміст у зерні лізину. Ми вже зареєстрували перший гібрид, багатий на лізин, і плануємо активно впроваджувати його у виробництво.

Актуальним залишається вирощування кукурудзи на силос. Для цього потрібні спеціальні, а не універсальні гібриди, які б забезпечили поживність силосу. Силосний сегмент доволі великий, це приблизно півмільйона гектарів, він затребуваний тваринниками, але розробок у ньому не так багато. Скажімо, ми зараз реєструємо свої гібриди в меншій за Україну Словаччині, і там їх на силос випробують обов’язково; так само і в Білорусі. Також розвиватиметься ніша білозерної кукурудзи для отримання кукурудзяного борошна.

Читайте також: Українські гібриди кукурудзи підкорюють Білорусь

- Наскільки перспективним є використання кукурудзи як альтернативного джерела енергії?

- Думаю, в Україні перспективи мають два напрями. Перший – кукурудза для отримання біоетанолу. У США цей напрям виділений в окрему селекційно-генетичну програму, чого в Україні ще немає. Другий – кукурудза для отримання біогазу, тобто гібриди з максимальною вегетативною масою. Поступово ці напрями будуть виокремлюватися в спеціальні програми. Альтернативна енергетика буде розвиватися навіть без підтримки держави, якщо для бізнесу створять нормальні прозорі умови. Тоді й інвестори знайшлися б.
 
- Ринок насіння кукурудзи в Україні вже стабілізувався, чи в нього ще є потенціал, щоб прийняти нових гравців?

- Це питання стосується не так самого ринку, як ролі держави в його становленні. Нині держава не стимулює вітчизняних наукових розробок, фінансування на них не виділяють. Результати наукової діяльності не такі очевидні: отримати їх можна не за рік-два, а за 10–15 років. У світі спостерігається тенденція поглинання менших селекційних компаній більшими. Це пов’язано з тим, що утриматися на ринку можна тільки зі значними ресурсами і капіталом. Потрібні фінанси на випробування, на масштабні дослідження.

Ми страждаємо через «відтік мізків». Найкращі фахівці аграрної сфери працюють здебільшого на іноземний капітал: переходять в іноземні компанії або взагалі виїздять за кордон. Вітчизняні господарства змушені продаватися іноземним інвесторам. Це ненормальна ситуація. Адже мають розвиватися українські компанії, що створюватимуть робочі місця для українців, працюватимуть на укріплення української держави. Компаній наукового напрямку діяльності скоро в Україні лишаться одиниці, і їх треба буде заносити до Червоної книги.  Створення умов для збереження та розвитку національних компаній, що створюють, виробляють та експортують наукоємні продукти - це мусить бути невідкладною задачею державної політики.

- Новий сільськогосподарський сезон для продавців насіння вже розпочався. З якими пропозиціями входить у 2017 рік «Маїс»?

- Ми не прагнемо розширити свій асортимент, натомість концентруємося на кращих продуктах. У нас зареєстровано приблизно сто гібридів, однак ми ставимо собі завдання залишити із них десяток-два найкращих, найновіших.
З-поміж усіх насіннєвих компаній наші гібриди мають урожайність вище середнього рівня. На багатьох полігонах вони є лідерами, зокрема, гібрид ДМС Гроно на п’яти полігонах із семи показав найкращий результат. Порадували нас гібриди ДМС 2911, ДМС 3111, ДМС 3411: їх можна назвати одними з найновіших і найнадійніших у нашому портфелі. Добре показали себе гібриди ДМС Супер, Візаві, ДМ Аврора, ДМС 3709 і ДМС 3908.

- Чи можна вже говорити про специфіку цьогорічного попиту з боку сільгоспвиробників?

- На наш подив, цього року продаж насіння ми почали раніше, ніж у 2015 році. Перші партії були відвантажені покупцям уже у вересні, тоді як зазвичай сезон починається у листопаді-грудні. В останні місяці осені активність продажу була на рівні зимових періодів у попередні роки. Можливо, цьому сприяла непогана ціна на зерно кукурудзи: фермери продають урожай і одразу намагаються вкласти гроші в насіння для сівби на наступний рік. Деякі холдинги, що експериментували з іншими селекціями кукурудзи, знову повертаються до нас. Це теж свого роду показник.

18 січня 2017 08:51
переглядів:
97782

остані коментарі

03:25

Про Средства защиты растений забыли написать, сег

Анонси