Олександр Марюхніч: “Якщо прагнеш змін – почни з себе”   Ринок зерна України: від експорту сировини до готової продукції     Як захистити врожай ріпаку озимого? Поради спеціаліста   VELES AGRO – український бренд європейської якості підкорює «Битву Агротитанів»     VELES AGRO ТЕХНІКА, ЩО ЛАМАЄ СТЕРЕОТИПИСубсидування - найбільш поширений шлях підтримки державою агрострахування в світіІсторія агроуспіху: DuPont PioneerЗахистити зібраний врожай від гризунів допоможуть ефективні родентициди від Групи компаній UKRAVITАнна Бабіч: Аби вижити в умовах непередбачуваного ринку, агрокомпаніям варто зрозуміти "силу багатьох"Компанія МАЇС презентувала оновлену лінійку гібридів кукурудзи під час семінару на ЧеркащиніАграрію важливо раціонально використовувати пестициди та агрохімікати для збереження власного врожаюПерепади температури негативно вплинули на майбутню врожайність пізніх ярих культурЗворотній зв’язок із фермером: Група компаній UKRAVIT взяла активну участь у Днях поля по всій території УкраїниРинок м'яса в першому півріччі продемонстрував зростанняЯк обрати оптимальний протруйник?ТОП-7 фактів про сільське господарство ШвейцаріїКомпанія DuPont Pioneer Україна представила результати агрономічних дослідів кукурудзиСтрахування озимих культур від осінньої посухи – додаткова гарантія стабільностіІталія на смак: ТОП-6 найкращих фермерських ринківПравда про садівництво: як створити прибутковий бізнес?Без агрострахування неможливо отримати доступ до кредитування Як найкраще підготувати землю до весняної посівної Угорський досвід для українського АПК ДПЗКУ вже заготовила 2,5 млн тонн збіжжя з початку 2016/2017 МР Генетика як рушій прогресу Як обрати надійного страхового партнера 

Ринок зерна України: від експорту сировини до готової продукції

13 вересня 2017
Переглядів:
1969
AgroNews08091702.jpg

Останні кілька сезонів можна назвати періодом підвищеного інтересу до борошномельної галузі в Україні. З огляду на це, FAO, союз «Борошномели України» та ЄБРР проведуть III Міжнародну конференцію «Форум зернопереробників: ринок і технології - 2017». Захід відбудеться 28-29 вересня в м Одеса, готелі «Чорне море», (вул. Маразлієвська, 1, Парк Шевченка). Як Інформаційний партнер заходу, Інформаційне агентство AgroNews.ua започатковує серію інтерв’ю з експертами зернового ринку, виробниками борошна і круп, трейдерами та імпортерами борошномельно-круп'яної продукції, зарубіжними та українськими експертами ринку сировини і готової продукції.

Як змінився за останні роки експорт борошна в якісному і кількісному вираженні? Що сприяло зростанню обсягів поставок і стало стимулом для пошуку виробниками нових ринків збуту? Яким чином поглиблення переробки дозволить генерувати додатковий прибуток? Ці питання ми поставили Дмитру Приходько, економісту інвестиційного відділу Продовольчої та сільськогосподарської організації Об'єднаних Націй.

AgroNews.ua: Україна входить до трійки світових лідерів з експорту зерна, але знаходиться за межами десятки за обсягами торгівлі борошномельною продукцією. Наскільки вигідніше було б експортувати продукти з доданою вартістю, тобто продукцію переробки?

Дмитро Приходько: Ситуація на світових ринках зерна постійно змінюється. В минулому маркетинговому році Україна посіла четверте місце з експорту кукурудзи і шосте за експортом пшениці. Якщо не враховувати внутрішню торгівлю борошном Європейського союзу, то, дійсно, Україна поcіла десь 11-ту позицію світового рейтингу експортерів борошна в 2016 р.  Cвітовий ринок борошна великий: він складає приблизно 14 млн. тонн або 4,6 млрд. долл. США, тому перспективи розвитку ринку є.

В силу певних чинників, а саме - скорочення споживання всередині країни, зовнішні поставки борошна будуть зростати.  Тому, сподіваємось на подальшу диверсифікацію експорту «від сировини до готової продукції»

Якщо порівняти із експортом зерна, то сьогодні він є більш прибутковим, ніж експорт борошна в Україні.  Прибуток експортера з 1 тонни пшениці в 2016 склав приблизно $7-8 в порівнянні з $3-4 на експорті 1 тонни борошна.  Багато чого також залежало від умов повернення ПДВ при експорті.  Проте, експорт продукції з більшою доданою вартістю створює додаткові робочі місця, є стимулюючим фактором для розвитку переробної галузі, сприяє залученню інвестицій, підвищує добробут країни тощо. 

Треба також розуміти, що світовий ринок борошна майже завжди є більш жорстким з позиції тарифних і нетарифних бар’єрів і вимог покупців щодо якості продукції. Наприклад, Індонезія є одним з найбільших світових імпортерів пшениці. Тарифний режим на пшеницю країною встановлено на рівні максимум 5%, а на борошно – країна може підняти мита до 30%. Як результат, при загальному імпорті пшениці на понад $2,4 млрд., пшеничного борошна Індонезія імпортувала трохи більше ніж на $42 млн. 

В силу певних чинників, а саме - скорочення споживання всередині країни, зовнішні поставки борошна будуть зростати.  Тому, сподіваємось на подальшу диверсифікацію експорту «від сировини до готової продукції» в сегменті зернових та на вихід на нові ринки збуту. Відповідна робота має йти паралельним курсом зі збереженням та розвитком наших традиційних експортних ринків збуту зернових культур, враховуючи зростаюче виробництво зерна в Україні.

AgroNews.ua: Яким чином поглиблення переробки дозволить генерувати додатковий прибуток? У цифрах — це скільки? 

Дмитро Приходько: Робота в напрямку реалізації експортного потенціалу для борошномельної галузі – це одна з можливостей генерування додаткового прибутку. Україна має потужну сировинну базу, яка щорічно забезпечує виробництво понад 60 млн. т зерна, та розвинуту мережу переробних підприємств із сукупною потужністю переробки у 6-7 млн. т зерна на рік. Однак, доволі тривалий період часу, основна робота галузі була зосереджена виключно на забезпеченні попиту з боку внутрішнього ринку з усіма його «хворобами», пов’язаними з низькою купівельною спроможністю, від’ємним демографічним трендом, державним ціновим регулюванням тощо. За таких умов, достатньо складно було очікувати позитивну динаміку розвитку галузі. В сегменті виробництва борошна тільки за останні 10 років скорочення виробництва сягнуло майже 30%.

За даними офіційної статистики України, обсяги виробництва борошна в Україні в 2016 році склали близько 2 млн. т.  В тому ж році українські компанії експортували борошна на $75 млн. або понад 370 тис. тон борошна — в 100 разів більше, ніж ще 15 років тому. При експорті борошна вищого ґатунку в 2016 році його ціна в середньому була на $13 вища за ціну внутрішнього ринку.  Тому, переваги розвитку експорту борошна є очевидними.

За оцінками профільної спілки «Борошномели України», обсяги експорту борошна з України можуть збільшитися до $200 млн. до 2020 року. Враховуючи, що за перше півріччя 2017 року порівняно з відповідним періодом 2016 року, динаміка експорту борошна показала зростання на 21% — зазначені прогнози є цілком реальними.

 

AgroNews.ua: Що стримує українських борошномелів для виходу на світовий ринок з конкурентоспроможною продукцією?

Дмитро Приходько: Як я вже зазначав, вихід на світовий ринок борошномельної продукції є доволі складним через високий рівень тарифних і нетарифних бар’єрів. Також для експортного ринку борошномельної продукції характерний високий рівень консолідації. Туреччина, Казахстан та Пакистан контролюють понад 40% світового експорту борошна та мають усталену регіоналізацію поставок, діючі угоди про вільну торгівлю з основними імпортерами та ін.

У ситуації, що склалася, знайти і втримати «своїх» покупців можна багато в чому тільки завдяки конкурентній перевазі — ціна/якість. А це може бути доволі складною задачею, оскільки лідируючі позиції Туреччини та Казахстану багато в чому обумовлені державною політикою підтримки зернопереробної галузі.

Підприємства борошномельної галузі Туреччини працюють в спеціальному митному режимі — сировина не обкладається податком, а безпосередня близькість до портів забезпечує низькі логістичні витрати, що у сукупності формує вагомі конкурентні переваги країни.

Що стосується Казахстану, то крім державних програм підтримки, однією з конкурентних переваг країни є виробництво борошна з твердих сортів пшениці та розвиток напрямку з виробництва збагаченого борошна. При цьому обов’язковість фортифікації борошна в Казахстані закріплено на законодавчому рівні.  Водночас, українським борошномелам сьогодні важко знайти пшеницю твердих сортів на внутрішньому ринку.

Також в Україні є певні логістичні проблеми. Зараз у світі активно використовуються відвантаження балком (навалом, мішки в біг-бегах, лайнер-бігах) в трюм судна. Наприклад, позаторік в Туреччині «балком» було поставлено близько 3,8 млн. тон, тоді як з України всього-на-всього 10 тис. тон.

Безумовно, українським виробникам потрібно підвищувати якість своєї продукції, впроваджувати новітні технологій виробництва, розширювати асортимент продукції та адаптувати її згідно вимог країни імпортера. Це стосується не тільки якісних показників борошномельної продукції, але й фасування, упаковки, маркування продукції.

AgroNews.ua: Які фактори дозволять підвищити маржинальність виробництва і фінансову стійкість?

Дмитро Приходько: В умовах глобальної конкуренції переваги отримає тільки той, хто зможе забезпечити баланс якості і конкурентної ціни. На сьогодні більш ніж 95% підприємств галузі працюють на обладнанні, що було вироблено до 1988 р.  Завантаження потужностей при цьому складає 50%-60%.

Підприємства борошномельної галузі мають інвестувати в новітні технології виробництва та енергозберігаючі технології задля зниження собівартості продукції, підвищувати якість своєї продукції.

Для отримання додаткового прибутку українським виробникам також необхідно розширювати асортимент продукції. Наприклад, в європейських країнах випускаються сотні різновидів борошна: борошно хлібопекарське, макаронне, млинці, для крекерів, для печива, піци та інше. Також широкий вибір борошняних міксів, борошна із зазначенням конкретного показника його сили, та нових продуктів помелу зі спельти, безглютенової продукції тощо. Також слід звернути увагу на виробництво органічної продукції, яка також може забезпечити додатковий прибуток виробникам.

Задля отримання доступу до кредитів від міжнародних фінансових установ також необхідно показати як борошномели управляють ціновими ризиками протягом маркетингового року.

AgroNews.ua: Як змінився за останні роки експорт борошна в якісному і кількісному вираженні? Чи спостерігаються тенденції до розширення географії експорту? Яка роль ФАО в цьому процесі?

Дмитро Приходько: Наразі динаміка показників експорту борошномельної продукції та її географія — наочний приклад успішної роботи українських виробників на світовому ринку. Незважаючи на умови жорсткої конкуренції з 2010 року динаміка розвитку залишалася незмінно позитивною. За цей період обсяги експорту борошна збільшилися в 4 рази до 371 тис. тон, перелік торгівельних партнерів розширився з 50 до 73 країн. При цьому слід відзначити широку географію поставок — фактично робота з диверсифікації експорту йшла по всіх напрямках і регіонах світу.

Основним драйвером в нарощуванні експорту українського борошна став вихід на ринки країн Азії — Китаю, КНДР та Південної Кореї. Якщо ще в 2010 році на Азію припадало близько 1% від загального обсягу експорту борошна, то вже в 2016 році частка регіону перевищила 33%. Другими за обсягами нарощування поставок стали країни Близького Сходу — Ізраїль, Палестина, ОАЄ, Ірак та інші. Обсяги поставок збільшилися на 76 тис. тон або в 9 разів. Частка регіону зросла з 10% до 23%. Позитивна динаміка нарощування поставок зберігається і в напрямку країн Африки. Наразі регіон посідає третє місце за обсягами імпорту українського борошна — 16% або 59 тис. тон в 2016 році.

Запровадження поглибленої та всебічної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС позитивно позначилося на експортній роботі борошномелів. В 2016 році в країни ЄС було поставлено понад 7 тис. тон борошна загальною вартістю близько $2 млн.

Серед втрат цього періоду — скорочення обсягів поставок продукції в країни колишнього СРСР. В 2010 році на зазначені країни припадало близько 60% всього експорту продукції, в 2016 році відповідна частка склала трохи менше 10%. Основними торговельними партнерами тут залишаються Молдова та Грузія.

Вже протягом двох років ФАО та Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) ведуть активну роботу з підтримки розвитку інституціональної спроможності профільних асоціацій розвивати експортні ринки збуту. Завдяки співпраці по програмі співробітництва між ФАО та  ЄБРР, спілка «Борошномели України» та її члени взяли участь у виставках в Гонконзі, Танзанії Індонезії, ОАЕ та інших країн світу, де українські виробники змогли представити свою продукцію та налагодити торговельні відносини з місцевими учасниками ринку. До речі, після участі у виставці в Гонконзі в 2016 р, експортні поставки борошна з України в країни Східної Азії збільшились на 19%. 

Як раніше зазначав AgroNews.ua, в Одесі 28-29 вересня під час Міжнародної конференції «Форум зернопереробників: ринок і технології – 2017»відбудеться виставка продуктів переробки зерна та зернопереробного обладнання. Такожокрім доповідей експертів, заплановано практикуми з виробництва та експорту альтернативних видів борошна та торгівлі продуктами переробки зерна на зовнішніх ринках, технологій зернопереробки, автоматизації виробництва та упаковки борошномельно-круп'яної продукції.

В ході виставки свою продукцію представлять компанії Сквирський КХП, Барвінківський КХП, «Білоцерківхлібопродукт», Шевченківський завод продтоварів, «Укр-Агро-Продукт» (ТМ «Новоукраїнка», ТМ «Хлебородар») та інші борошно-круп'яні підприємства.

 

Катерина Звєрєва, AgroNews.ua

 

 

 

13 вересня 2017 08:03
переглядів:
1969

остані коментарі

Анонси